Вд самого народження Микола Фтльов, отож, виростав у вельми специфчному середовищ: спочатку його домвкою була школа в Тростянц, по
Лтературна група "Гарт" (1923 рк). Сидять: В.Сосюра, Василь Блакитний, В.Полщук, М.Йогансен. Стоять: М.Хвильовий, В.Коряк, В.Радиш. ¶рчан у цей час представля групу на Заход
Лариса Смаковська згадувала, що "майбутнй письменник не вдзначався великою ретельнстю до науки". Зате пристрасть до читання мав надзвичайно сильну. Читав росйську класику, твори Дккенса, Гюго, Флобера, Гофмана... Був справжнм "бблофагом" пожирачем книг. "Живучи ще в Зубвц, Микола дставав багато книжок у бблотец помщиц Савич, маток яко був недалеко вд матку Смаковських, розповдала Лариса Миколавна. Багато чого перечитав Микола за цей час. Захоплювався вн бографями великих людей, зокрема, бографю Нцше".
Старенька шкльна споруда й дос стоть край дороги, поруч з примщенням школи, збудованим пзнше. На тому, новшому, меморальна дошка на честь уродженця Колонтава генерал-полковника млц Юря Дагава: його коштом школу вдремонтували.А на честь Миколи Хвильового, який клька рокв навчався в Колонтав, пам ятно дошки не встановлювали. ¶ школу, до яко вн ходив, уже не ремонтують: простоть вона, бачить Бог, недовго. Це означа, що на одну пам ятку в цьому колись "одному з найстарших мст Слобдсько Украни", яке "зграло визначну роль у 1658 1661 рр. пд час хвилювань Виговського", стане менше. Успенський собор, побудований у Колонтав 1700 року, той не витримав, а що вже казати про стареньку школу...
Донька Смаковського Лариса Миколавна зберегла клька цкавих свдчень про свого двоюрдного брата. Микола, за словами, був "великим пустуном", "непосидющим" "непогамовним". Навчатися його вддали до початково школи в сусдньому Колонтав. З огляду на близьку вдстань це означа, що вранц Миколу вдвозили в Колонтав, а псля занять забирали назад, у Зубвку.
Про Миколу Смаковського взагал вдомо зовсм мало. Достеменно знаю, що в часи столипнсько реформи був вн земським начальником у Богодухов. Щодо зубвського матку, то, очевидно, це була його лтня "резиденця", дача. Саме в матку Миколи Смаковського, давно знесеному колючими втрами часу, й минало дитинство та частина юност Миколи Фтльова вд 1904 р. , напевно, аж до 1910 р.
Зубвка лсове село з десятком хат, у яких мешкають мсцев жител. Решта стоять порожн, або ж зайнят дачниками. Прзвище Смаковських зубвськ старожили пам ятають. Одна лтня жнка, пдганяючи корову з випасу додому, розповдала мен, що бабуся служила в пана Смаковського ключницею завжди вдгукувалася про нього добре. На запитання, де стояв будинок Смаковських, вдповд не було: десь там, у лс...
У ПОМ¶ЩИЦЬКОМУ МАґТКУ
Отже Зубвка Дем янвка, два надзвичайно важлив «географчн» пункти на карт ранньо бограф Миколи Фтльова.
Мав Григорй Олексйович Фтльов репутацю "великого оригнала": великопанськ манери химерно поднувалися в нього з народницькими деалами. Родич вважали його "м ятежною душею" й "революцонером". Вн не належав до тих, хто обтяжу себе родинними клопотами та обов язками. Любив полювання (це захоплення передалося й синов Микол), охоче вддавався мрям... Як згодом збагнув Микола Хвильовий, батько його був «в высшей степени безалаберным человеком». 1904 року см я розпалася: ґлизавета ¶ванвна, на чих плечах на той час було п ятеро дтей (два сини Микола та Олександр три доньки ґвгеня, Людмила й Валентина), не витримала "дворянських" вибрикв чоловка, який, до всього, полюбляв випити, залишила Тростянець. Притулок знайшла у сестри, яка жила в матку свого чоловка, помщика Смаковського. Там, у сел Зубвка, що за якихось 15 км вд Краснокутська, ґлизавета ¶ванвна п ятеро дтей прожили два роки. Потм ус, крм Миколи, перехали в село Дем янвка, де мати отримала посаду вчительки.
Батьки Миколи Фтльова (Хвильового) Григорй Олексйович ґлизавета ¶ванвна Фтльови, тростянецьк вчител, як й мешкали у примщенн мсцево волосно школи. Батько письменника походив "з дворян". Народницьк мряння вели його в революцйн гуртки, тож навчання в Харквському унверситет завершити не вдалося. Учорашнй студент змушений був влаштовуватися на посаду вчителя в Тростянц. Тут вн одружився з ґлизаветою Тарасенко, симпатичною донькою бухгалтера, який служив у Л. Кенга.
Блукаючи вулицями й околицями цього мста, можна побачити той, старий Тростянець, у якому минало дитинство письменника. Збергся двоповерховий будинок колишньо волосно школи, де мешкала родина Фтльових, батькв письменника. Стоть вн на вулиц Червоноармйськй(!). Тепер тут також школа, в нй скромний меморальний куточок, присвячений видатному земляков. На одному з стендв фотографя матер письменника, ґлизавети ¶ванвни Фтльово, немолодо вже жнки з втомою в очах. Про не ще буде мова в мой розповд, поки що ж скажу лише, що й судилося пережити власного "м ятежного" сина. Пдбрка матералв про Хвильового в Тростянецькому сторико-кразнавчому музе, що розмстився в колишньому палац Леопольда Кенга. Клька рокв тому його реставрували, тепер це одна з туристичних родзинок мста.
Тут минули його перш одинадцять рокв життя. У 1921 р. деяк сво статт вн пдписував псевдонмом М.Тростянецький це виглядало навть сентиментально.
Але перед тим була пропозиця сторика Юря Шаповала включитися в пдготовку до видання розшукано ним в архвах СБУ справи-формуляру Миколи Хвильового (книжка щойно побачила свт у видавництв "Темпора" пд назвою "Полювання на "Вальдшнепа", причому з додатком документального фльму "Цар раб хитрощв", знятого режисером ¶риною Шатохною; автор сценарю ведучий Юрй Шаповал). Лтературознавчий супровд видання передбачав занурення в епоху, в драматичну сторю людини, без творв, дей, вчинкв яко год уявити культурний суспльно-полтичний "ландшафт" Украни 1920 1930-х рр. Досвд пдказував, що роботи з книжками й архвними джерелами недостатньо; потрбно, скориставшись порадою Гете, хати на батьквщину письменника.
Тим часом автобографчна довдка для "тройки по чистке партии" мемуарн записи, що з явилися свого часу в даспор, мстять чимало цнних пдказок для сторика лтератури. Вони й пдштовхнули мене до .
Якби не автобографя Хвильового, написана ним 1924-го для "тройки по чистке партии", якби не зусилля професора Григоря Костюка з США, який, готуючи до видання п ятитомник Хвильового, збрав спогади тих, хто пам ятав Миколу Фтльова (таким було справжн м я письменника) в часи його юност, знали б ми про дитинство, юнсть молодсть класика зовсм мало.
¶сторя життя Миколи Хвильового, письменника, який був постаттю номер один в укранськй лтератур доби Розстрляного вдродження, й дос сповнена тамниць. Особливо багата на них рання бографя письменника (1893 1921 рр.).
Володимир Панченко, спецально для газети "День"
Дорога до Хвильового
Дорога до Хвильового
Комментариев нет:
Отправить комментарий